Никогда любить я не устану,
Высоко летящих в небе журавлей.
Даже если пьяной дрянью стану,
На несчастной Родине своей,
И наполнен тихою печалью,
В жёлтых травах в трепете стою,
И за той, неведомою далью,
Я в ладони слёзы их ловлю.
А с полей повеяло прохладой,
Первый снег до одури мне мил.
Только он не станет мне наградой,
Я друзей в дорогу проводил.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
